Какие стилістичні засоби, що підсилюють виразність мовлення за допомогою звуків, використовані в реченнях? Обґрунтуйте свою відповідь. 1. Все добре під сяйвом місячним, всюди рідну Русь впізнаю… Швидко летжу я по залізниці чавунній, думаю свою думу… (Н. Некрасов) 2. Північною порою в болотяній безодні, Ледве чути, безшумно шарпають тростини. Про що вони шепочуть? Про що вони розмовляють? За що між ними горять вогні? (К. Бальмонт) 3. Півень співає, світає, пора! В лісі під ногами гора.
Пошаговое решение:
Пояснення: В обидвім реченнях зазначені уривки відображають використані автором стилістичні засоби, які допомагають зробити мовлення більш виразним за допомогою звуків. У першому реченні автор використовує алітерацію — повторення приголосних звуків у кількох словах, що створює мелодійний ефект. Слова «добре під сяйвом місячним» і «швидко летжу я по залізниці чавунній» мають повторення звуку «д» і «ш», що надає ритму і гармонії цим реченням.
У другому реченні маємо епіфору — повторення слів або фраз на кінці послідовних речень. Слова «Про що вони шепочуть?», «Про що вони розмовляють?», «За що між ними горять вогні?» закінчуються на однакові приголосні звуки «т», «ть», «ні». Цей прийом надає віршованості і загадковості виразу.
Приклад використання: Некрасов використовує стилістичні засоби, що підсилюють виразність мовлення за допомогою звуків, в обох реченнях з вірша. У першому реченні він за допомогою алітерації створює мелодійний ефект, підкреслюючи образ місячного сяйва і швидкого руху по залізниці. У другому реченні використовується епіфора, яка додає віршованості і загадковості тексту, заставляючи замислитися читача про те, про що розмовляють і шепочуть тростини.
Порада: Щоб краще розуміти і використовувати стилістичні засоби, що підсилюють виразність мовлення за допомогою звуків, рекомендую багато читати й аналізувати текстові матеріали. Спостерігайте за використанням повторення звуків, звукосполучень, кінцевих складів, також звертайте увагу на ритміку та темп мовлення.
Вправа: Запишіть ще одне речення, в якому використовується алітерація, для створення виразного мовлення за допомогою звуків.